Нове сприймати завжди складно навіть дорослому. А що говорити про дитину, яка вперше йде до дитячого садка? Це значне випробування для її психіки, оскільки знайоме та звичне життя зазнає кардинальних змін: новий режим дня, незнайомі дорослі й діти, незвичні вимоги до поведінки, новий стиль спілкування з дорослими.
Адаптація – це складний процес пристосування організму, що відбувається на різних рівнях – фізіологічному, соціальному та психологічному. У ситуації адаптування до нових умов життя дітям характерні підвищена збудливість, роздратованість, нестриманість, вередливість. У такий спосіб дитина намагається змінити стан речей, який її не задовольняє. Для інших, навпаки, характерними є депресивні реакції: загальмованість, відчуженість, – дитина наче виключається з навколишньої ситуації.
У кожної дитини пристосування до умов життя в дитячому садку відбувається по-різному: відповідно віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров’я, стилю виховання в сім’ї, емоційної залежності від матері та ін.
Важливим є авторитет батьків, тому що потім він трансформується у авторитет вихователя. У дитини мають бути сформовані межі дозволеної поведінки, розуміння заборон. Адже вихованим дітям легше – у них є орієнтири, відрегульована поведінка, і їм буде нескладно наслідувати правила у новому колективі.
Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім’ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності. Часто, прагнучи зекономити час, батьки поспішають самі вдягнути, нагодувати дитину, чим гальмують в неї формування необхідних умінь. Такі діти, звикнувши до надмірної опіки, у садочку почуваються безпорадними і самотніми. На момент вступу до дитячого садка варто навчити дитину самостійно мити руки, брати активну участь у роздяганні та одяганні, користуватися ложкою, пити з чашки тощо.
Щоб малюк сміливо увійшов у групу однолітків, не ховався за вихователя, відмовляючись гратися з іншими дітьми, треба привчати його до контактів з дітьми заздалегідь. Батькам, гуляючи з дитиною на ігровому майданчику, слід вчити її нікого не ображати, не забирати іграшки, спонукати до гри з іншими дітками.
Значну увагу слід приділяти мовленню дитини. Адже дитина зможе висловити свої бажання, повідомити про свої потреби. Корисними у розвитку мовлення є розмови з дитиною, розповідання та читання казок, віршів, розгляд та обговорення картинок, розучування віршів і т.п.
Тривалість адаптаційного періоду залежить і від індивідуальних особливостей дитини. Дорогі батьки заздалегідь готуйтесь самі та готуйте своїх чад до вступу у дошкільний заклад.
Легкої вам адаптації!
З повагою практичний психолог
